ООН проводить другий форум «Культура миру»

У п'ятницю, 6 вересня, Організація Об'єднаних Націй провела другий Форум високого рівня з культури миру. Фоном для форуму є ухвалення консенсусом Резолюції 53/243 про Декларацію та Програму дій щодо культури миру, а потім проведення Міжнародного десятиліття культури миру та ненасильства для дітей світу (2001-2010).

Президент Генеральної Асамблеї Вук Єремич відкрив форум, після чого зі вступними словами виступив заступник генерального секретаря Ян Еліассон. Визнаючи величезну роль релігії в культурі миру, три основних доповідачі були представниками релігійної спільноти: Його Святість Патріарх Сербський Іриней; Саїд М. Саїд, Національне управління міжконфесійних і громадських альянсів, Ісламське товариство Північної Америки; та Елі Абаді, доктор медичних наук, рабин із синагоги Едмонда Дж. Сафра.

Як зазначається, з програмними доповідями виступили представники віросповідань Авраама – іудейської, християнської та ісламської. Після них прозвучали звернення глав держав, теологів, професорів та інших відомих осіб. Усі говорили власні слова про мир або цитували слова зі священних книг і підтримували сучасних миротворців, таких як Нельсон Мандела, або тих померлих миротворців, на честь яких ми будуємо пам’ятники, таких як доктор Мартін Лютер Кінг-молодший.

Троє людей, які виступали на цілоденному форумі, зробили крок вперед у змінах своїх громад або допомогли встановити мир десь у світі своїми діями.

Одним з них був Азім Хаміса, засновник фонду Таріка Хаміси, чий син був убитий 18 років тому 14-річним членом банди. Хаміса керує своєю організацією разом із дідусем убивці свого сина, щоб допомогти забезпечити безпеку молоді в наших містах. Він зазначив, що вбивці його сина було лише 11 років, коли він приєднався до банди. Його організація пропонує молоді альтернативу вступу в банду. Він процитував доктора Кінга про обов’язки тих, хто любить мир, навчитися організовуватися та бути такими ж ефективними, як ті, хто любить війну.

Тіффані Істхом, регіональний директор у Південному Судані, Nonvilent Peaceforce. Easthom звертається до обох сторін збройного конфлікту. Її організація не займає жодної сторони в конфлікті, а виступає посередником між ворогуючими фракціями. Іноді ворогуючі спільноти не можуть говорити один з одним віч-на-віч, але спілкуватимуться з незнайомцями, які, на їхню думку, не зацікавлені в результаті. Ненасильницькі миротворчі сили не мають жодної зброї.

Грейс Акалло, засновник і виконавчий директор Об’єднаних африканців за права жінок і дітей (UAWCR), була однією зі 139 дівчат, викрадених зі школи-інтернату для дівчат у 1996 році Армією опору лордів на півночі Уганди. Хоча 109 викрадених дівчат було відпущено сестрі Рашель Фассера, яка пішла слідом за повстанцями в ліс, Акалло, якій на той час було 15 років, була однією з 30 дівчат, яких утримували повстанці. Дівчатам довелося стати воїнами та дружинами повстанців. Як постраждала, вона говорить від імені дітей, яких дорослі змушують стати солдатами, і якщо вони виживуть, не можуть повернутися до своїх сіл чи домівок через стигму за те, що вони зробили, та/або через те, що їхні сім’ї мертві.

Особлива подяка форуму та його нагадування про дії, які необхідні для закріплення культури миру. Ми всі маємо слова для миру, і більшість із нас може процитувати тексти миру або зі Святого Письма, або від інших людей, яких ми чули про мир. Але цей форум змусив мене запитати себе, що я зробив сьогодні для Культури миру? Бо справді сказано: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Матвія 5:9).

— Доріс Абдулла є представницею Братської церкви в Об’єднаних Націях і головою підкомітету з прав людини з ліквідації расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості.